П'ять причин для щастя. Історія маріупольської мати-героїні.

Впоралася з першою, вдасться і з іншими. Так вважає Марина Дзюба. Вона мати-героїня. В неї 5 дітей - всі дівчинки. Помічниці чи "головна біль"? У спецпроекті "Україна " на прикладі однієї жінки ми покажемо, як воно - ростити у наш час п'ятьох дітей.

На кухні пораються одночасно чотири господині. Мати Марина з трьома доньками роблять десерт. Місця вистачає всім. Навіть коли приїжджають до рідного дому ще дві старші доньки. У матері-героїні їх п'ять. Першу донечку Віку Марина народила у 21 рік.

«Я плакала и вообще даже не могла поверить, что это со мной происходит, что это мой ребёнок», - Марина Дзюба, мати-героїня.

Майже через 2 роки Марина пережила ті ж самі емоції. А через 4 роки - ще раз. Три мамини помічниці росли на радість батьків. Життя стало розміреним. Але ще через чотири роки після появи на світ наймолодшої дівчинки на подружжя знов чекав сюрприз.

«Когда мне сказали, что будет двойня, а пол не знали, я говорила мужу, что точно будет один из них мальчик. Мне так хотелось сына. А когда уже месяцев 5-6 было, я пошла на УЗИ, мне сказали: «Женский батальон! Бедный папа»», - Марина Дзюба, мати-героїня.

Але батько й не думав впадати у відчай. Щиро радів кожній крихітці. Вважає, що доньки більш люблячі та ніжні ніж сини. Анатолій старший за Марину на 20 років. Каже, у зрілому віці народження першої дитини сприймається більш усвідомлено.

«Каждую, казалось, будешь любить, ценить и носить на руках целыми днями. У меня ласки хватает вполне. И старшие, и младшие подойдут поцелуют», - Анатолій Дзюба, батько 5 доньок.

Анатолій - архітектор. Побудував будинок для своєї родини за власним проектом. Простору вистачає для кожної доньки. Краще за всіх Катерині. Коли старші сестри поїхали, середня зайняла кімнату сама. Каже, велика родина - це весело. Мама для доньок - приклад у всьому.

«Она пытается уделить каждому из нас частичку своего внимания. Это очень сложно разделить на столько детей. Но у неё получается», - Катерина Дзюба, 14 років.

Окрім догляду за доньками, пристрасть Марини - сад й город. Тут в неї всього потрохи: зелень, морква, полуниця, малина, виноград, фруктові дерева. По господарству допомагають дівчатка.

«Сорняки вместе прорываем. Где более запущено, я говорю: «Не трогайте, а то и морковку вырвете», - Марина Дзюба, мати-героїня.

Матері героїні вистачає сил і на догляд за домашніми тваринами. За проханням улюблених донечок у будинку є хом'ячок, два кота, а днями з'явилися й дві шиншили.

Дівчатка хочуть ще собаку та папугу. Але мама каже: таких сусідів вона вже не витримає. Будинок у родині Дзюба великий. Але побутової техніки в арсеналі господині небагато. Щоправда, з такою кількістю домочадців пральна машина стала членом сім'ї. В неї навість є окрема кімната.

«Иногда потрясёшь её: «Ну, родная, ну, отожми». Хоп - пошло. Тяжело ей было. Но она выстояла», - Марина Дзюба, мати-героїня.

У прибиранні кожна з господинь: від малку до велика - має свої обов'язки. Молодші сестри пораються з посудом на кухні та слідкують за чистотою у хаті.

Нещодавно старша донька вийшла заміж, а молодша - поїхала вчитися в інше місто. Менше галасу вдома для цих батьків - справжній сум. Але розуміють, що пташок треба відпускати.

У вихованні доньок Марина не розраховує на державу. Каже, пільг і так було мало. Але декілька років і ті скоротили. Проте у жінки протягом всього життя є надійний тил. Це її чоловік. За словами Марини, саме завдяки йому їй вдалося стати матір'ю-героїнею.

«Многие женщины боятся этого. Я вот этого не понимаю. Может не чувствуют поддержку?», - Марина Дзюба, мати-героїня

Марина та Анатолій кажуть: на цифрі 5 зупинилися. Тепер вкладають всі сили на те, щоб поставити доньок на ноги. Для цього подружжя багатодітність - це легко, радісно та натхненно. Вважають, що найбільше щастя у світі - це діти.

Автор: Вікторія Гребенюк

Телеоператор: Андрій Бабкин

Режисер монтажу: Вадим Пилипенко