Чи можна довірити свої дані штучному інтелекту

Добігає кінця 2019 рік і ми бачимо, що бізнес добре пристосувався до змін, а цифрова трансформація є основним трендом, до якого долучилася майже кожна організація. Вона настільки увійшла до мейнстріму, що 40% інвестицій у технологічному секторі спрямовуються саме на цифрову трансформацію. За оцінками IDC, у 2019 році бізнес у всьому світі витратить на це вже близько 2-х трильйонів доларів США.

Але у публічній сфері для багатьох цифрова трансформація залишається елементом хайпу, чимось безпосередньо пов’язаним із повальною міграцією компаній від локального розташування ресурсів до хмари. На жаль, простої та вичерпної відповіді на те, що таке цифрова трансформація, ці процеси не дають, пише у своєму блозі на сайті "Новое время" Сергій Янчишин.

Справжнім центром цифрової трансформації є дані. Складно уявити цей обсяг, але до 2020 року до Інтернету буде підключено близько 30 мільярдів різноманітних пристроїв. Щоб осягнути велику кількість даних, які генеруються ними, достатньо лише декількох цифр: щохвилини майже 50 тисяч фото розміщують у Instagram, у той же час переглядається понад 4 млн відео на Youtube та надсилається понад 12 млн текстових повідомлень у мессенджерах, надходить понад 18 млн запитів на прогноз погоди до сервісу Weather Channel. Про це кажуть Domo у дослідженні Data Never Sleeps, підкреслюючи, що до 2020 року у перерахунку на кожного жителя Землі щосекунди генеруватиметься 1,7 МБ нових даних.

Така кількість інформації утворює справжній цифровий хаос та безладдя, залишаючи великий простір для зловживань та поглиблюючи ризики для інвестицій до цифрової сфери. Водночас дані, які перебувають під наглядом людини, є найбільшою цінністю, яку варто було б використовувати для створення конкурентних переваг, зростання бізнесу, кращого розуміння свого споживача та вдосконалення засобів, за допомогою яких відбувається взаємодія із ним.

Саме опанування великих обсягів даних та отримання найбільшої вигоди від них і є головним секретом цифрової трансформації. Подальший розвиток технологічної сфери полягає не в еволюції пристроїв, хоча вона теж матиме місце. Насамперед, якісний стрибок уперед забезпечить інтелект, інтегрований безпосередньо у дані, та поширення таких «розумних» даних на усі сфери людської діяльності.

Сьогодні організації володіють зетабайтами (1021) даних, але не можуть дати їм ради належним чином. Сама лише здатність до швидкої обробки даних більше не є єдиним мірилом ефективності роботи з інформацією. Бізнес повинен, перш за все, у розумні строки видобувати цінності, приховані у великих масивах даних. Та використовувати їх для вдосконалення власного продукту або сервісу, задоволення потреб споживача.

Але чи здатен забезпечити це класичний підхід до систем роботи з даними? Вочевидь, ні. Можна стверджувати, що сьогодні ми проходимо екватор, на якому людина втрачає можливість ефективно обслуговувати IT-системи, і збільшення кількості персоналу при обслуговуванні технологій більше не має очікуваного ефекту. Якщо раніше ключові питання IT-систем при роботі з даними вирішували засоби автоматизації, то сьогодні ми маємо переходити від автоматизованих до автономних систем, здатних до самообслуговування, самозахисту та самовдосконалення без участі людини. Єдиний шар даних замість розрізненої структури, демократизація даних з використанням машинного навчання та штучного інтелекту та автономізація — ось три стовпи, на яких має будуватися новітня система керування даними.

Приклади впровадження таких інновацій сьогодні вже допомагають якісно зростати реальному бізнесу. Так, компанія Santiveri, виробник органічних продуктів харчування, напоїв та косметичних продуктів з Іспанії, завдяки ним змогла суттєво підвищити розуміння власного бізнесу. Розумні дані демонструють, які продукти краще продаються, та де саме: в якому магазині та у який час доби. Така деталізація дає змогу оперативно спрямовувати ресурси на підтримку продажів саме там, де це необхідно. Як наслідок, покращується сервіс для клієнтів та зростають продажі.

Швидка обробка великих обсягів даних є критичною для багатьох сучасних сервісів. Для прикладу, бізнес з експрес-доставки SEUR (Іспанія) генерує при відстежуванні замовлень на шляху до клієнта понад 2,5 млн транзакцій на день. Оперативність обробки цього великого масиву та здатність надавати персоналізовані дані партнерам, які співпрацюють з компанією за франчайзинговою моделлю, теж стали можливими завдяки інтелекту, який інтегровано у дані.

Використання інтелектуальних баз даних, які містять механізми самообслуговування та самовідновлення дозволяють вивільнити ресурси співробітників, які раніше витрачалися на рутинні завдання, пов’язані з обслуговуванням системи. Тепер основний фокус, на якому зосереджена їхня увага — це інновації та покращення бізнес-процесів.

Переваги машинного інтелекту при обслуговуванні баз даних ефективно застосовуються і державними організаціями. Наприклад, відділ інформаційних ресурсів Національного інституту обробки інформації Польщі надає Міністерству науки та вищої освіти дані та аналітику, яка допомагає передбачити сфери досліджень, найбільш затребувані бізнесом у найближчому майбутньому, попередити можливі прогалини та визначити час, необхідний майбутнім випускникам для пошуку роботи.

Сфери, в яких інтелектуальні рішення з керування даними вже знайшли ефективне застосування, не обмежуються вказаними вище. Сьогодні це й цифровий дизайн, електронні платежі, ТБ-комерція, цифровий консалтинг, логістика і складська діяльність, медичні послуги та системи «розумного» міста, розгорнуті в найбільш технологічно розвинених країнах світу.

Саме поєднання штучного інтелекту, який позбавляє людину необхідності виконувати рутинні завдання із обслуговування IT-систем, із хмарними технологіями є ключовим напрямом розвитку засобів управління великими даними в найближчому майбутньому. Враховуючи, що до 2025 року майже половина (49%) даних будуть перебувати у хмарі, інвестування в цей напрям є стратегічно важливим для будь-якого бізнесу.

Інформує - uainfo.org