«Фільтрація» на тимчасово окупованих територіях: за що українців можуть позбавити волі
Під час так званої «фільтрації» на тимчасово окупованих територіях українців можуть затримувати й позбавляти волі без суду, адвокатів і будь-яких прозорих процедур. Про це йдеться в доповіді міжнародної групи юристів і правозахисників «Незаконне позбавлення свободи громадян України та інших країн окупаційними силами рф», а також у коментарях одного з її авторів — українського політолога і експерта Центру громадянських свобод Михайла Савви.
За даними дослідження:
- 8221 цивільну людину вдалося ідентифікувати як незаконно затриману; - щонайменше 16 000 некомбатантів могли бути позбавлені свободи; - реальна кількість, за оцінками авторів, може сягати до 20 000 осіб; - 91% затриманих зазнавали тортур (дані моніторингів ООН).
Механізм так званої «фільтрації» на практиці працює як система перевірок без чітких правових рамок. Людину можуть затримати не за конкретний злочин, а через підозру в «нелояльності» або будь-які непрямі ознаки, які так трактують окупаційні структури.
Серед типових приводів — вміст телефону: фото зруйнованих українських міст, українські контакти або будь-які цифрові сліди, які пов’язують людину з Україною. У деяких випадках навіть відновлені або видалені файли можуть стати підставою для затримання. Окремо перевіряються татуювання, символи або інші візуальні ознаки, які можуть інтерпретувати як «українські».
Під час так званих «бесід» людям ставлять запитання, де навіть нейтральні відповіді можуть бути витлумачені як ознака нелояльності. Як пояснює Михайло Савва, у цій системі немає стабільних критеріїв — достатньо самої підозри, щоб людину могли затримати.
Після затримання людей утримують у різних умовах: у слідчих ізоляторах, колоніях, а інколи навіть у підвалах або непристосованих приміщеннях. Рішення про затримання та подальше утримання часто ухвалюють військові коменданти або представники фсб без судових процедур. Адвокати до таких людей зазвичай не допускаються, а самі затримані можуть залишатися без офіційного статусу невизначений час.
Наслідки цієї практики включають тортури, відмову в медичній допомозі, зникнення людей і смерті в місцях утримання. Правозахисники розглядають це як системний механізм залякування та контролю цивільного населення на окупованих територіях.
