Загострення у відносинах України та Польщі знову повернуло в центр уваги складні сторінки спільної історії. Та поки політики сперечаються про минуле, Маріуполь разом із польськими партнерами показує, що навіть у час політичних суперечок можна будувати спільне майбутнє.
Саме ця співпраця нагадує: попри розбіжності, Україна й Польща залишаються потрібними одна одній.
26 травня 2026 року Президент Володимир Зеленський присвоїв почесне найменування «імені Героїв УПА» Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій Збройних Сил України. Цей крок викликав різку реакцію в певних політичних колах Польщі.
Для України УПА передусім є символом боротьби проти радянського режиму та російського панування. Водночас Україна визнає, що окремі підрозділи УПА під час Другої світової війни вчиняли злочини, як і окремі підрозділи Армії Крайової з Польщі. Саме різне бачення цих подій уже багато років залишається однією з головних суперечностей між Києвом і Варшавою.
Та нинішня хвиля напруження значною мірою пов'язана не лише з історією, а й із внутрішньою політикою Польщі.
Після перемоги Кароля Навроцького на президентських виборах історична тематика стала одним із головних політичних сюжетів. Уже невдовзі після виборів Сейм ухвалив постанову про встановлення 11 липня Днем пам'яті поляків — жертв геноциду, вчиненого ОУН-УПА, а згодом президент Польщі позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла, пояснивши це рішення присвоєнням українському підрозділу назви «імені Героїв УПА». У відповідь українські високопосадовці почали відмовлятися від польських державних нагород.
Водночас у Польщі фактично вже стартувала кампанія перед парламентськими виборами 2027 року. Тож дедалі більше політичних заяв ухвалюватимуть і оцінюватимуть з огляду на майбутні вибори.
Попри гучні політичні заяви, співпраця між країнами не припинилася. Україна та Польща у червні 2026 року спільно провели Конференцію з відбудови України у Гданську. Її результатом стали 160 підписаних угод на понад 10 млрд євро — від фінансування відбудови та житлових програм до розвитку транспортної інфраструктури, енергетики й оборонної промисловості.
Цей день ще раз підтвердив: Україна та Європа мають спільний шлях, спільні цінності й спільне майбутнє, — наголосила прем'єр-міністерка Юлія Свириденко.
Також польські журналісти, митці, громадські діячі та представники демократичної опозиції у спеціальному закликали не допустити, щоб історичні суперечки стали інструментом розпалювання ворожнечі між двома народами.
Президент України Володимир Зеленський також закликає не дозволяти історичним суперечкам затьмарити питання спільної безпеки.
«Ми сусіди, і, звісно, у нас є певні труднощі в нашій історії. Але більшість країн має непросте минуле. Ми ж живемо сьогоденням: проти нас триває агресія, ми захищаємо Європейський Союз і маємо думати про безпеку наших народів у майбутньому», — сказав президент України під час спільної пресконференції з прем'єр-міністром Ірландії Мікхолом Мартіном.
За словами Зеленського, Україна залишається «сильним партнером і добрим другом» для своїх сусідів та розраховує на взаємну підтримку.
Ці слова звучать особливо актуально саме зараз. Поки Україна щодня стримує російську агресію. І від того, чи збережуть Київ і Варшава партнерство попри історичні суперечки, залежить безпека не лише двох держав, а й усієї Європи.
Попри політичні суперечки між Києвом і Варшавою, інша історія розгортається далеко від парламентських трибун — у містах, громадах і серед звичайних людей. Саме там партнерство між Україною та Польщею не припиняється.
Одним із найяскравіших прикладів став Маріуполь.
Після знищення міста російською армією саме Польща стала одним із місць, де тисячі маріупольців почали будувати нове життя. У Вроцлаві восени 2025 року відбулася перша зустріч проєкту Маріупольської міської ради «ЯМаріуполь. Поруч з тобою». .
Після початку повномасштабної війни саме Польща стала прихистком для мільйонів українців, серед яких — десятки тисяч маріупольців, які втратили свої домівки через російську окупацію. Саме тому співпраця між польськими містами та Маріуполем давно вийшла за межі офіційних зустрічей. Вона стала спільною роботою заради людей, які змушені були починати життя заново.
«Ми, як і наші польські партнери, працюємо насамперед для людей. Нас об'єднує розуміння, що кожна родина, яка втратила дім через війну, заслуговує на безпечне житло, підтримку і майбутнє. Саме заради цього ми разом реалізуємо наші проєкти», — каже виконавчий директор благодійного фонду «ЯМаріуполь», депутат Маріупольської міської ради Ярослав Кільдішов.
Тоді ж у Вроцлаві також презентували міжнародну правозахисну ініціативу Mariupol Justice, яка має на меті домогтися міжнародного визнання трагедії Маріуполя, притягнення Росії до відповідальності за воєнні злочини та справедливості для тисяч постраждалих родин. Вроцлав обрали не випадково: місто, яке після майже повного знищення під час Другої світової війни змогло відродитися, стало символом надії для Маріуполя.
Польські партнери долучилися до пошуку рішень, як повернути людям не лише безпеку, а й майбутнє. Там же підписали першу Маріупольську декларацію справедливості.
А у четверті роковини повномасштабного вторгнення одразу 18 польських міст, громад та інституцій офіційно підписали Декларацію справедливості з Маріуполем. Серед них — Гданськ, Гдиня, Сопот, Поморське воєводство, Музей Другої світової війни та Європейський центр солідарності.
Під час міжнародного форуму в Гданську українські та польські політики, юристи, дипломати, військові й експерти спільно обговорювали, як домогтися покарання Росії за воєнні злочини, створити міжнародні механізми компенсації постраждалим і зробити так, щоб трагедія Маріуполя стала не лише символом руйнування, а й символом відновлення справедливості.
Особливим є і партнерство між Гданськом та Маріуполем. Міста-побратими ще з 2014 року, вони мають схожі долі. Після Другої світової війни Гданськ був майже повністю знищений — місто втратило понад 80% забудови та більшість населення. Але зумів відродитися.
Саме тому історія Маріуполя для багатьох поляків — не абстрактна війна. Вони знають, що навіть після найстрашніших руйнувань місто може повернутися до життя.
На тій же Конференції з відновлення України, що пройшла в червні 2026 року, Маріуполь представив міжнародним партнерам концепцію соціального житла для переселенців і перший пілотний квартал, який планують збудувати у Білій Церкві. Його основу розробили, спираючись на найкращий досвід європейських країн, зокрема Польщі.
Саме в цьому сьогодні і полягає головний урок українсько-польських відносин. Попри складну історію, політичні суперечки й передвиборчу риторику, співпраця не припиняється. Україна потребує підтримки Польщі у війні та відбудові. Польща ж добре розуміє: сильна Україна — це не лише безпека сусіда, а й безпека всієї Європи.