"Пане господарю, чи спите, чи чуєте, чи вдома ночуєте? Чи скажете щедрувати, свій дім звеселяти? Прийшли щедрувати до вашої хати. Щедрий вечір, добрий вечір" - дівчатка відвідують школу мистецтв. Та напам'ять можуть розповісти багато щедрівок. Керівниця класу театрального відділення ділиться: її підопічні знають про українські традиції навіть більше ніж дорослі.
Євдокія Тіхонова, режисер-постановник Драмтеатру: "Ми показуємо новорічні сценки. Наприклад, ми робили сценку, яку ми назвали "Новорічний вертеп". У нас там були колядники, щедрувальники. Була коза. Ось в мене в руках шапка кози. Коза - невід'ємна частина українського вертепу. Коза і восьмикутна зірка".
Вікторія Гребенюк, кореспондентка: "13 січня відзначається День преподобної Меланії. А 14 - святого Василія Великого. Тому серед щедрувальників головними персонажами є Меланка, в яку жартівливо перевдягали хлопця, та Василь, яким ставала найменша за зростом дівчина".
Ірина Мельничук, завідувач кафедри української філології МДУ: "Це давні аграрно-язичницікі ще традиції. На щедрий вечір здавна була традиція водити Маланку. Від хати до хати таке карнавальне дійство також із закликами відповідно добробуту для господарів. Гурт колядників вирушав із веселим таким дійством розвали людей і бажали щастя і здоров'я на новий рік".
Як і у Святий вечір на свято Маланки прийнято збиратися всією родиною та накривати стіл. Але подаються вже не пісні страви, а м'ясо, ковбаси, холодець, вареники та пироги. Адже це щедрий вечір. А головною на столі є кутя.
Вікторія Гребенюк, кореспондентка: "В ніч з 13 на 14 січня прийнято ворожити. Дівчата можуть з'ясувати, якого судженого приготувала для них доля. Наприклад, дізнатися, коли відбудеться весілля, можна за допомогою обручки. Якщо вона докотиться з одного кінця кімнати до дверей, то скоро дівчина вийде заміж".
А хлопці вранці 14 січня ходять посівати. Вважається, якщо у день Василя першим завітав у хату парубок, то в родині все буде добре. Ходять до будинків родичів, сусідів та знайомих та сиплять зерно. Таким чином бажають, щоб господарі мали достаток та добробут.
Опитування:
- Підете посівати завтра?
- Ні. Різдво святкуємо (католики) та Новий рік. А Старий - ні.
- Гадати будете з подружками?
- Буду.
- Як саме?
- Не знаю. В інтернеті подивимося.
- Святкуєте Старий Новий рік?
- Ні.
- Посівати не підете завтра?
- Наврядчи.
- Взагалі в вашій родині є такі традиції?
- Колись були, але вже зникли.
- Збираємося всі та святкуємо.
- Кутю варите?
- А як же.
- А посівать до вас ходять?
- Поки не було, а як будуть пустимо, звісно.
- Не святкуємо. Але приймаємо молодиків, які приходять посівають та даємо їм або гроші, або цукерки.
Щодо формулювання "Старий новий рік", мається на увазі святкування за старим стилем, тобто за Юліанським календарем. Також згідно йому Різдво припадає на 7 січня. Адже воно має передувати початку року. Таких традицій дотримуються лише у декількох країнах. Адже вже давно світ перейшов на Григорианській календар. Все ж таки щедрий вечір - це добрий привід зібратися всією родиною за одним столом та вшанувати давні українські традиції.