Пост у фейсбуці з проханням про допомогу сьогодні оприлюднила Тетяна Бондар. Їй як й іншим мешканцям 127 будинку на проспекті Миру нестерпно чути як ночами страждає безпритульна сусідка.
Олена Лисецька, місцева жителька: "Була гаряча лінія, маріупольський мінохоронздоров'я, соціальна служба була, соц. допомогу, були питання в Києві, була поліклініка 3, була онкологія, немає грошей, немає прописки, вибачте. Зверталася всюди, дійшла до Києва, гаряча лінія. Назад знову спустили, тому геть. Можна було пройти, як всі інші, але не можу".
Олена каже, попри важкий матеріальними стан безхатько має велике та добре серце. Коли мала змогу збирати сміття та щось продавати, завжди підкормлювала вуличних тварин. Безпритульна має паспорт, ідентифікаційний номер. Звуть її Ірина Долгаєва. Їй 52 роки.
За допомогою Ірина не зверталася, каже справлялася сама, розповідає, що працювала комірником в автотранспортному підприємстві, потім на одному з комбінатів лаборантом хімічних аналізів вищого розряду, мала змогу винайняти житло. Та вже близько 10 років живе в ось цьому сміттєпроводі.
Ірина Долгаєва, безпритульна: "Я поки ходила, нормально все було. Я терпіла, а зараз не можу. Зверталася, мені відмовили і не раз. Правда на 17 відвезли на швидкій, там почистили, це два роки тому, почистили, більш менш. Я себе в руки взяла і ходила. А потім в онкологію пішла, рука напухла, а мені кажуть - немає і все".
Ірина каже, не може навіть підняти руку, біль нестерпний.
Ірина Долгаєва, безпритульна: "Нічого не допомагає, вже нічого, раніше допомагало. Чи не сплю, виттям. Так я ж не можу нічого зробити, навіть собою зайнятися, воно ж противно".
В департаменті охорони здоров'я нам порекомендували звернутися до міської лікарні №9. Головний лікар сказав, чекаємо на бідолашну негайно. Ми викликали швидку допомогу для транспортування Ірини.
Співмешканець Ірини зачинився у сміттєпроводі, жінку проводжати не вийшов. Ми вирішили з ним поспілкуватися та запропонувати допомогу.
Валерій, безпритульний: "Ірочка вмирає. Мені не треба, Іринці треба. Вона помирає від раку, розумієте? А я так ще тихенько тягну, не хочу я нікуди звертатися".
У лікарні Ірину прийняли, оглянули, взяли тест на коронавірус та поклали до окремої палати, поки прийдуть результати аналізів.
Олександр Железняк, директор міської лікарні № 9: "Якщо людина без певного місця проживання, як і інший будь-який інший чоловік потребує медичної допомоги, я підкреслюю медичної допомоги, він завжди знайде собі місце в лікувальному медзакладі, таких больніх у нас досить багато. Ось на сьогоднішній день в нашій лікарні людей без певного місця проживання 18".
Якщо у хворої людини немає документів в лікарні мають допомогти оформити паспорт, знайти пацієнту притулок, або інтернат. Стосовно безпритульної Ірини, то Олександр Железняк запевняє, жінка залишиться в лікарні стільки, скільки буде потреба.
Олександр Железняк, директор міської лікарні № 9: "Жінка теж без певного місця проживання, але вона страждає від болю, не виключена онкологічна патологія, поєтому мі її приймаємо негайно після дзвінка і швидка допомога доставила її до нас, приймаємо в хірургічне відділення, де буде надана повна допомога безоплатно: за рахунок бюджету, за рахунок коштів лікувального закладу. У тому числі буде виділено харчування".
Цей сайт використовує cookies, як власні, так і від третіх осіб. Використовуючи цей сайт, ви даєте згоду на використання cookies
Я згоден (на)