Як виховують дітей у різних країнах світу: цікаві факти

Унікальні риси характеру та деякі особливості поведінки людей є вкоріненими в певних культурах. А це впливає на те, як батьки виховують своїх дітей. До того ж, кожен народ має свої традиції, звичаї та навіть методи виховання малечі і ці особливості передаються від покоління до покоління.

Так, до прикладу, в Африці матері прикріплюють до себе малюків за допомогою тканини, а у західних країнах дітям часто забороняють спати вдень. Тож, як виховують дітей в різних країнах світу – читайте у матеріалі - 24tv.ua

Українські сім’ї дуже великого значення приділяють вихованню своїх чад. Батьки навчають дітей доброті, справедливості, любові до свого народу, працелюбності тощо. Цікаво, що малечу з дитинства привчають до прекрасного, починаючи з маминої колискової пісні.

До виховання українці часто залучають своїх батьків – бабусів і дідусів своїх чад – та навчають їх поважати старших. Також зауважимо, що в Україні негативно сприймається тілесні покарання дітей, проте "шльопнути по попі" дитину багато батьків не вважають чимось поганим.

У Сполучених штатах Америки все піклування про дитину та виховання лягає на матерів, які йдуть в декрет. Малечу з ранніх років вчать до терплячості і демократичності. Також малечі американці дають свободу дій та привчають до самостійності, навіть в дитячому садку діти розуміють, що можуть висловити власну думку.

Цікаво, що дітей у США не "б'ють по сідницях", бо за таке легко можна потрапити до в'язниці, там в дитину можуть забрати іграшку або не дати дивитися телевізор. А от, чого в Америці точно немає, то допомоги у вихованні дітей бабусь.

Ні для кого не секрет, що Англія характеризується суворим вихованням дітей. Маленьких чад батьки з дитинства привчають до традиційних англійських звичок, характеру та поведінки. Цікаво, що з раннього віку дітей вчать стримувати свої емоції, не показувати їх. До того ж, англійці часто наймають нянь для своєї малечі.

Дивно, але англійським мамам заборонено робити зауваження чужій дитині. А своїх дітей батьки майже завжди хвалять, щоб це підвищувало їхню самооцінку та впевненість у собі.

У цій країні батьки рідко беруть участь у вихованні дітей, там малеча з дитинства фактично "сама по собі". Діти багато часу проводять на вулиці та навчаються соціальним навичкам у своїх однолітків або старших.

Окрім того, батьки вчать дітей розрізняти критерії "добро" та "зло", аби діти не робити того, що може засмутити батьків.

Французи завжди раціонально розподіляють час для роботи та виховання дитини і оскільки малеча рано йде в дитячий садок. То батьки швидко повертаються на роботу.

Своїх чад мами та тати виховують в центрі уваги рідних, проте зростає дитина фактично сама через зайнятість батьків, а тому швидко дорослішає. Проте зазначимо, що діти часто живуть разом з батьками до тридцяти років і це вважається нормою.

Відомо, що німкені народжують дітей, зазвичай, після тридцяти, адже до того займаються кар’єрою. Також часто наймають няню до народження дитини. Вже з трьох років малечу відправляють до ігрової групи, а згодом і в дитячий садок.

Цікаво, що в Німеччині батьки дуже принципово ставляться до захисту та безпеки дітей і з дитинства привчають до того, що ніхто не може їх ображати, карати чи підвищувати голос.

Цікаво, що в Японії у вихованні дітей використовують градацію за віком: до 5 років малюк може робити все, що хоче, 5 до 15 років – до дитини ставляться ледь не як до раба, змушують все робити, а з 15 років дитину ставляться як до рівної та поважають.

Японці ніколи не виховують дітей на людях, тому зауваження роблять лише наодинці з малюком.

Всім відомо, що в китайців прийнято не заводити більше однієї дитини, проте виховують дітей на рівні: в них немає поділу на дівчаток та хлопчиків.

Своїх дітей в країні навчають ввічливості і хорошим манерам, а також привчають до покірності і суворо слідкують за нею.