Загадкові місця Маріуполя

У Маріуполі є багато загадкових місць. Напередодні Хелловіну на сайті Маріуполь - туристичне місто зібрали топ-5 таємничих та містичних міст.

Маєток купця Регіра. Свій розкішний будинок на вулиці Італійській заможний маріуполець побудував на початку XX століття.

У 1919 році в його величному будинку сталася трагедія. Більшовики вбили власника будинку, але ходять також чутки, що він вмер від голоду, адже з його маєтку його просто вигнали, і чоловіку не було куди подітися.

Як зазначається на сайті, досі не відомо чи дійсно це так. Адже тіло так і не знайшли. Так само як і не має могили Петра Регіра на маріупольському Некрополю.

Будинок залишився без хазяїна.

Старовинний Некрополь - кладовище має певну містичну та загадкову атмосферу. Його офіційна дата заснування не пізніше 1832 року.

Існує також легенда про молоду доньку купця Найдьонова, яку поховали в склепі у весільному вбранні. Коли в склеп прийшли зловмисники, аби вкласти ювелірні вироби з тіла дівчини – вона розсипалася у них на очах, і тільки її сукня залишилася лежати у склепі", - вказано на сайті.

Сходи та підвал Готелю Континенталь. Ця будівля є першою триповерховий в місті. Тут зупинялися заможні гості Маріуполя, а самі маріупольці приходили розважитися у не зовсім законне казино. І зараз у підвалі будівлі можна побачити шахту першого грузопід’ємного ліфту, підіймач для ресторану готелю.

"Містичною атмосферою та легендою й досі оповитий другий будинок архітектора Нільсена. Кажуть, що цю будівлю зодчий присвятив своїй доньці, яка померла в досить молодому віці від епідемії тифу. Саме тому серед багатьох маріупольців ходять чутки, що обличчя доньки й зображено у вигляді маскарону на фасаді будинку. І також навколо усієї будівлі можна побачити 14 однакових віночків у вигляді ліпнини, пов’язують цю цифру із віком доньки архітектора – 14 років", - йдеться на сайті.

Будинок успішного повіреного Іллі Юр'єва, що на проспекті Миру, відреконструювали у 2020 році. Як зазначаються на сайті, орієнтовно будівля з’явилася на головній вулиці міста наприкінці XIX століття. Після революції 1917-го року, маєток було націоналізовано. І з 1920 року його зайняв комітет НКВС. У цій будівлі вироки не тільки підписували, але й здійснювали. Всі розстріли та катування проходили у підвалі маєтку. Після того, як у Маріуполь під час Другої світової війни прийшли німецько-фашистські загарбники, вони демонстративно винесли тіла жертв більшовицького режиму на проспект Миру. Але потім продовжили цю кроваву справу. У будівлі почав розташовуватися ГЕСТАПО.