Разом із зародженням та становленням незалежної України, почав діяти в Маріуполі і танцювальний колектив "Проспект", який показує високий професійний рівень і сьогодні. З 30 років існування ансамблю сучасної хореографії протягом чьотирьох років була з ним Ірен. Але коли прийшов час визначатися з майбутньою професією, обрала більш практичний варіант. Тому згодом реалізувала власну мрію у своїх доньках. Тричі. Але й досі її душа з улюбленим колективом.
«Естетика. Вони завжди доглянуті, красиві, гарно виступають. Я не змушувала їх. Вони самі захотіли туди піти. Я показала, що туди ходила у своєму дитинстві, своїй молодості», - Ірен Караманян, водить доньок на танці.
«Я хотіла з дитинства на танці піти. - Будеш все життя танцювати? – Так», - Наріне, танцівниця.
Танцює все життя і Софія. Її також привела в колектив мати, яка сама була його учасницею з самого заснування "Проспекту", тобто з початку 90-х років. Хоча в групи набирали з 5 років, в свої 3 дівчина уважно повторювала за хореографом і своєю матусею.
«Був період, коли взагалі не хотілось. Та пробачить мене матуся, але я й істерики закатувала. Взагалі ужас був. Але швидко в мене цей період пройшов. Рік-два. І потім горіти почала лячно як сильно. Завжди коли я виступаю на концертах чи займаюсь на репетиціях, в голові уявляю, що на мене дивиться мама. Тому що вона для мене головний приклад», - Софія Козлова, танцівниця, педагог.
Танцювати - це не тільки задоволення. Це важка праця. Постійна боротьба з собою, - розповідає Наталя. Вона танцює змалечку в колективі, який заснувала її мати, і якому присвятила всю себе. Як і багато хто з "Проспекту", Наталя не поїхала в інше місто навчатися. Каже, її доля була вирішена.
«Одиниці залишаються тут. Це реально складно. Якщо в тобі немає того стрижня, якщо ти не готовий до втрати свідомості, принаймні до запаморочення займатися, то ти тут не витримаєш», - Наталя Ліхуша, танцівниця, педагог.
«Для мене робота та мій колектив - це було перш за все. Так не можна. В тебе сім'я та діти повинні бути на першому місці. Мою доньку мені було не шкода. Я до неї відносилась як до всіх. Їй діставалося бідній. Вона мені завжди казала: "Мамо, ти мене взагалі не любила". Вона була повною. А я повних не брала ніколи в колектив, ніколи. Коли їй виповнилося 12-13 років, вона розквіла. Взагалі змінилась. Стала танцювати. Завдяки, мені здається, цьому колективу і тій праці вона стала тою, якою стала, а я в неї попросила вже декілька разів вибачення за все», - Наталя Ліхуша, засновниця ансамблю "Проспект".
Наталя подолала всі перепони на шляху до успіху. Каже, не таїть образ на мати. Зараз, коли сама є не тільки танцівницею, а й хореографом, виступає на сценах різних країн, розуміє, що все було не дарма.
«Я не знаю, як інакше. Це частина мене. Я не уявляю, як можна не приходити сюди і не займатися. Це вже як їсти, як дихати», - Наталя Ліхуша, танцівниця, педагог.
Наталя Ліхуша старша заснувала танцювальний колектив у 1992 році. Він ділиться на 2 ансамблі. Найменші займаються естрадними танцями в "Пестрой компании", а дорослі - сучасною хореографією в "Проспекті". Керівниця колективу каже, горіла своєю справою, тому не помічала тяжких часів початку 90-х.
«Був плюс напевно великий, що мені було 20 років. І не сприймала, як сьогодні. Як би важко в той час не було, наш палац не відчував цього. Ми належали комбінату імені Ілліча. І культурі приділялась в той час така велика увага. Коли приїжджали куди-небудь на фестіваль, нам завжди казали, що ми з іншої планети. Ми з дітьми їздили безкоштовно закордон. Нам шили безкоштовно костюми. Діти ні за що не платили. Сюди потрапити неможливо було», - Наталя Ліхуша, засновниця ансамблю "Проспект".
Зараз часи інші. Стали платними і заняття, і мандрівки. На заняття можуть потрапити всі, хоча танцювати в "Проспекті" все одно зможуть тільки найкращі. Незмінними залишились вимоги і стандарти - та висока планка, яку поставила Наталя Ліхуша з самого заснування.
«За відвідування колективу будь-якого (музична школа, танцювальний колектив) є якась символічна плата за навчання. Цим ми заробляємо на костюми, на якісь потреби. Плюс - щоб вони не знаходились на вулиці, а більше до тебе приходили», - Наталя Ліхуша, засновниця ансамблю "Проспект".
Естетичне виховання починається з Віолети Меркулової. Вона навчає найменших. Зізнається, буває важко, але кінцевий результат того вартий. Пишається своїми підопічними, які змалечку чогось не могли та не хотіли. А потім їхня манера триматися, струнка виправка та бездоганні рухи вражають глядачів.
«4-5 років - добре, тому що ти з них можеш щось зліпити. До 7 років ти ще можеш їм поставити спинки, вивернути ніжки так, як треба, до ритму привчити, до порядка, дисципліни. Тобто к 7 рокам вони в нас вже дисципліновані, знають, для чого сюди приходять», - Віолета Меркулова, балетмейстер.
За 30 років існування "Проспект" заробив собі славу та шану не тільки в рідному Маріуполі, а й по всьому світу. Його випускники мають власні школи хореографії, шоу-балети, виступають з зірковими артистами. Наталя Ліхуша дуже пишається своїми підопічними. Але ділиться, що страждає на "сіндром відмінниці". Тому не бачить межі досконалості.
«Ми - люди, які створили сучасну хореографію. Їздили, навчались. Зараз я дуже рада, що вона зробила крок вперед. Раніше була тільки класична та народна. Не було сучасної. Ми могли тільки подивитись телевізор. Десь там Фридрихштадтпаласт в Германії, Майкл Джексон зі своїм трилером тоді. Мені так цього хотілося», - Наталя Ліхуша, засновниця ансамблю "Проспект".