Це Марта і Вікторія. І дівчата працюють на різні структури. У них різні смаки у музиці, різні улюблені кольори, але є дещо, що їх об’єднує. Але для цього треба вернутися на початок.
Це офіс німецької компанії міжнародного співробітництва GIZ,яка співпрацює з Україною з 1993 року. З 2009 GIZ має у Києві бюро, а за кілька місяців вони з’явилися у Львові. Після Майдану, у працівників виникла ідея – долучити мешканців, до творення свого міста.
GIZ взагалі пропагує наступне, це є допомога, допомога місцевим, напрацьовувати і розвивати свої міста чи країни. Не самому щось прийти і зробити,а допомгати у співпраці знаходити як домогати
Спершу це була маленька спроба зацікавити львів’ян робити щось спільне, долучатися до покращення простору, зберігати старовинну архітектуру, розуміти своє місто. Тобто з одного боку німецький уряд, давав кошти на реставрацію дерев’яних вікон , а з іншого боку львів’яни мали проявити ініціативу, і навіть вкласти символічну суму до цієї реставрації. А далі треба було рухатися іншим шляхом – і так виникла Майстерня міста.
У 2012 році, це вперше вона відбулася, на площі Ринок і це був перший рік такою платформою, щоб якрза в цьому році проходило Євро 2012, це була така платформа, аби показати мешканцям, львівянам і туристам, що відбувається в місті по його розвитку, по розвитку центрально частини.
А потім Майстерня міста перейшла на новий рівень і її співтворцями стала комунальна установа – Інститут міста
Ти відчуваєш силу в совїх руках, адже є от проблеми в інших містах і ти розумієш, що їм інколи це важко змінити , а тут ти можеш сам творити зміни у своєму місті, ти можеш пропонувати проекти , які будуть корисні для твого міста, ти можеш свої соціальні ідеї пропонувати.
То ж об’єднавши зусилля, координатори GIZ та Інститу міста, створити унікальну платформу для змін. У Львові Майстерню міста проводять вже в восьме. Щоразу, організатори намагаються зачепити найбільш потрібну ділянку розвитку мегаполісу. Цього року, акцент поставили на громадських організаціях, які працюють безпосередньо у районах , знають потреби його і побажання мешканців
Коли ми йдемо напряму до самих мешканців в місто , то ми можемо творити якісні зміни, і ми зможемо їх розуміти і налагодити з ними контакт , і треба зрозуміти є ми і є мешканці районів, і між нами має бути канла, і цим каналом і цим каналом є громадські організації з цих районів.
Цього року Майстерня міста відбувалася у 5 районах Львова. Кожна з організацій, мала зробит свій твердий результат. Ідеї були різні, до прикладу у великому спальному районі – Сихові, місцеві активісти провели екофестиваль. Людям розповідали, яе поводити з відходами, яка є альтернатива поліетеленових пакетів, зацікавлювалди дітей до рухливих ігор на вулиці. І що найцікавіше, що ані жахлива погода, ані тема, до якої українці ще не встигли адаптуватися – не завадила святу, прийшли понад 10 тисяч осіб.
Мета звернути увагу людей на екологічну проблему. Науковці вже підрахували,що ресурсу нашої планети вистачить ще на 30 років. Це каточтврофічно мало. Тому ми за цей час маємо навчити людей, берегти довкілля і природу, такі ярмарки дають цю змогу.
Твердим результатом для Сихова, були дерева, які вони спільно зі мешканцями насадили і потрібних зонах. Схоже екологічне скерування і мала інша громадська організація, з іншого району. От тільки, вони дерев не садили. Кілька ініціаторів об’єднали, мешканців аби врятувати озеро – єдине цьому районі. Організаторам, були потрібні кошти, аби його почистити. Сума була чимала, тож придумали гроші назбирати на ярмарці і фестивалі.
Наталя Фінканін, співорганізаторка фестивалю
Більше ніж чотири роки тому, мешканці джо цього поставилися, дуже бурхливо, бо почули, що водойму хочуть висушити і засиплять і тоді буде високоповерхівка, але цього не сталося, мешканці відстояли , а на даному етапі ми хочемо це облагородити, щоб було красиво
Водойма у таких кварталах надзвичайно потрібна - вважає співавтор проекту "Інтегрований розвиток міст", який спільно впроваджують мерія та німецьке співтовариство ГІЗ Антон Коломійцев . Це озеро розташоване в долинірічки Полтви, і колись тут були болота. У радянській період, будуючи квартали архітектори створили тут це озеро. Воно живиться із ґрунтових вод , але їх меншає і водойма пересихає.
Антон Коломійцев, співавтор проекту "Інтегрований розвиток міст"
Ми аналізували кліматичну карту міста,і температура є суттєва, ось в такий спекотний день як сьогодні нижчою там де поблизу, є водойма. Наприклад парк Горіховий гай на володимра великого там є, не менше озерце і воно теж, формує навколо себе острів прохолодного повітря так само і озеро на панча
Втім не екологією єдиною. Інші учасники Майстерні міста, облаштовували простір зручними лавками, ще одні зробили інтерактивну іграшку для місцевих дітлахів і облаштували клумби. Майстерня мііста – це унікальна можливість долучити людей до творення свого міста. Ще кілька років тому, запевняє головний архітектор Львова, місцева громада була пасивною, тепер все більше трапляється львів’ян, які хочуть змінювати своє місце на краще. - Юліан Чаплінський, головний архітектор Львова.
Львів змінюється, і змінюється не тільки стараннями місцевої влади, але і завдяки ініціативам людей. Ще кілька років тому, всім було бадуже, що довкола відбувєтсья, пасивність, і бажання все перекласти не чиновників. Тепер мешканців цікавоятся своїми,в улицями, змінюють свої двори і це прекрасно, бо ми нарешті маємо змогу лорости до такогосуспільства як за кордоном, де всім важливі простри і комфортне співжиття.
Та Майстерня міста діє не тільки у Львові. Свої невеликі урбаністичні перетворення роблять і у Рівному , Житомирі, Полтаві, Червнівцях. Роблять це під наглядом німецького товариства, мета якого допомогти країнам, що розвиваються відкрити і підтримати свій потенціал.