Прихід інклюзивності до освіти в Маріуполі
У Насті порушена координація руху. Тож реабілітолог Валентина проводить з нею заняття за індивідуальною програмою. Такі розробляються для кожної дитини, яка відвідує центр.
«Різні методики використовуємо: і шведська стінка, і килимки сенсорні, фітболи, м'ячі. Всі заняття проводяться в індивідуальній формі, в залежності від тієї корекції, що потребує дитина», - Валентина Таначева, реабілітолог.
Нещодавно цей інклюзивно-ресурсний центр відзначив річницю свого існування. Такі є в кожному районі Маріуполя. Окрім реабілітолога тут працюють психолог, логопед, дефектолог. Для кожного маленького пацієнта розробляють індивідуальну програму розвитку та навчання.
«Центр відвідує 31 дитина. За рік проведено 2000 корекційних занять та 254 комплексні оцінки, що дозволяють дітям отримувати інклюзивну освіту в садах та школах. По Кальміуському району зараховано в інклюзивні класи та групи дитячих садів 64 дитини», - Інна Солодюк, директорка Кальміуського інклюзивно-ресурсного центру.
Якщо батьки готові віддати свою особливу дитину до звичайного садка чи школи працівники інклюзивно-ресурсного центру прослідкують, щоб там були необхідні фахівці та умови. Якщо таких немає, закладу дається півроку на його створення. 4-річна Анжеліка ходить у дитячий садок № 90. Тут також є інклюзивні групи - тобто 1-3 дитини з особливими потребами навчаються у звичайній групі дітей. Мама Анжеліки - Ганна - каже, така практика сприяє швидшому розвитку її доньки.
«Вона не розмовляє. Але жестами, мімікою спілкується добре із звичайними дітлахами. В садку працюють вузькі спеціалісти - психолог, логопед, дефектолог, фізіотерапія. Приходять поні. Для діток це дуже добре», - Ганна, мати сонячної дитини.
«Найголовніше, щоб будь-якій дитині було комфортно, щоб у неї були навички комунікації, щоб вона вміла спілкуватися з іншими дітьми та не почувала себе якоюсь «не такою», - Ельвіра, психологиня д/с № 90.
«Коли дитина до нас приходить в садок, розробляється індивідуальна програма в колі вузьких спеціалістів: практичний психолог, логопед, дефектолог, вихователь-методист, завідувач, асистент вихователя. В кожній з п'яти груп у нашому дитсадку є 3 дитини з особливими потребами», - Катерина Оснач, завідувачка д/с № 90.
За такою ж схемою проводиться інклюзивне навчання в школах. У гімназії № 42, наприклад, є 2 інклюзивни класи. Одна дівчинка навчається у другому, та один хлопчик - у п'ятому. На уроках та перервах з кожним із них постійно перебувають асистенти вчителя. Це нова посада, створена спеціально для інклюзивних груп. Асистенти насамперед допомагають вчителям в організації навчального процесу, а також слідкують, щоб дітям з особливими потребами було комфортно.
«Дитина повинна хотіти до школи. Дитина повинна добре ставитися до своїх однолітків. І вони до неї теж. Це дуже важливо. А я повинна бути поряд завжди, щоб якась незручна ситуація одразу ж вирішувалась», - Світлана Коробка, асистентка вчителя.
Окрім асистента вчителя, в школі створена ціла команда для налаштування роботи з особливими дітьми. Вона складається з профільного заступника директора, психолога, медичного працівника, класного керівника та вчителя інклюзивних класів. Також навчальні заклади отримують консультативну підтримку від інклюзивно-ресурсних центрів.
«Одна з функцій інклюзивного навчання полягає у забезпеченні соціалізації дитини. Так у нас і відбувається. Ці дітлахи ходять на екскурсії разом з іншими дітьми, приймають участь у всіх заходах, що проходять в школі. І учні вчаться дружити з такими дітьми, вчаться розумінню. В цьому наша основна задача», - Ольга Варовей, директорка гімназії № 42.
Новий закон про доступ дітей з особливими потребами в Україні почав діяти в жовтні минулого року. Ця практика запозичена у Європи та Америки. В Маріуполі наразі не всі начальні заклади мають інклюзивні групи та класи. Вони відкриваються за заявкою батьків та висновком ресурсних центрів.
«На сьогоднішній день в нашому місті 40 шкіл, в яких вже відкрито 122 класи. Знаходяться там 169 учнів з особливими потребами. Відкрито у нас 21 дошкільний заклад з інклюзивною формою навчання», - Алла Хаджинова, головна спеціалістка відділу навчально-методичної підтримки закладів освіти.
На закупівлю обладнання для інклюзивних навчальних закладів держава виділяє субвенції. Також керівники шкіл та дитсадків можуть скласти кошторис на отримання додаткових коштів з міського бюджету. Таким чином, з дитинства люди з особливими потребами можуть отримувати освіту, потім бажану роботу та бути повноцінною частиною українського суспільства.
Автор: Вікторія Гребенюк
Відеооператор: Андрій Бабкін
Режисер монтажу: Вадим Пилипенко