Відкрив власний бізнес у 70. Маріуполець Леонід Лисов на власному досвіді показує приклад, як на пенсії вести активну діяльність. Понад 40 років він робить масаж та ділиться знаннями з іншими. У свої 72 не сидить на місці, активно користується інтернетом та з гумором ставиться до життя. Своєю унікальною історією він поділився з нашою Вікторією Гребенюк.
76 рік минулого сторіччя - таку дату знайомства з масажем називає 72-річний маріуполець Леонід Лисов. Отримав вищу освіту з фізичного виховання і присвятив весь вільний час цій справі.
Леонід Лисов, масажист: "Ми не мали права відчиняти кабінети. Ми могли працювати тільки при поліклініках. Тому все це було підпільно. В мене був велосипед. І я на велосипеді їздив по своїх пацієнтах".
Зараз досвід Леоніда Лисова у цій справі сягає більше 40 років. Скільки за цей період через його руки прошло людей - навіть не береться рахувати. Каже, напевно, тисячі.
Леонід Лисов, масажист: "Перший клієнт був після інсульту. Це мій наставник знайшов мені цього клієнта. Каже: "Йди працюй". Я йому: "Та я боюся". "Та йди, все нормально буде". І ось з тих пір по цей день основне, що мене знаходить, це відновлення після інсульту".
Паралельно з масажною практикою, Леонід Єфімович декілько десятків років очолював плавбасейн "Нептун". У 1988 році тоді ще при шаховому клубі в Маріуполі відкрились перші курси з масажу. Та Леонід Єфімович став першим викладачем. І з того часу 30 років поспіль ділився своїм досвідом з іншими. З кожним - індивідуально. Учні йому вигадали призвіська - генерал масажного спецназу та отець-наставник.
Валерій Кіріленко, масажист: "Нормальний отець виводить людину в життя. Дає навички, дає знання, дає впевненість в собі. Тобто дає поштовх. Єфімович це робить".
Тетяна Фурманюк, масажист: "Він працює з важкохворими людьми. Допомагає відновити людину. Це мені імпонує. І співзвучно моїм інтересам".
Наталя Шинкаренко, масажист: "Людина-свято - перше враження. Завжди хочеться сюди приходити та спілкуватися з ним, знаходитись в його компанії".
Леонід Лисов не використовує будь-які приладдя, коли робить масаж. Вважає, що вони є вивертами маркетингу. А кращий інструмент у цій справі - руки.
Леонід Лисов, масажист: "Я забороняю своїм вихованцям говорити слово "бізнес". Масаж - це служіння. Масаж - це любов. Масаж - це терпіння. Масаж - це смирення. Масаж - це ціла велика наука. Масаж - це стан душі. Я завжди кажу своїм: "Якщо хочете стати хорошими спеціалістами, навчіться посміхатись руками".
Леонід Єфімович - активний пенсіонер. І зараз може провести по пів дня й більше за масажем та навчанням вихованців. У вільний час рибалить. Каже, був молодше - довго займався тенісом. Але зарядку ніколи не робив. Не був строгий до себе і в харчуванні. Дуже полюбляє солодке. У свої 72 роки вміло користується сучасними гаджетами та інтернетом. А до того, щоб відкрити свій масажний центр, чоловік дійшов тільки у 70.
Леонід Лисов, масажист: "Коли кажуть: "Якщо ти в 50 років не відбувся, то став на собі хрест. До побачення", я відповідаю: "Ні, хлопці. Все залежить від вашого бажання. І я уповаю на Господа. Так, він дав мені цей талант, дав мені це знання. Так, в мене є талант викладача. Я цього заперечувати не буду. Але це все звідти. Я тут у стороні стояв. Мені просто дали і я скористався".
Леоніду Лисову вдалося побороти рак. Називає це не інакше як дивом. Вважає, що шанс на довге життя випав, щоб своїми руками мав змогу дарувати здоров'я іншим.